напевно
101видно — 1) присудк. сл. Можна бачити, доступно зорові. 2) присудк. сл. Світло, ясно. || перен. Ясно, зрозуміло, можна розібратись у чомусь. 3) вставн. сл. Уживається в знач. слів напевно, очевидно …
102допевне — присл., рідко. Те саме, що напевно …
103запевне — присл., діал. 1) Напевно, певно. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження переконання, упевненості в чому небудь, для підкреслення ймовірності чогось …
104запевно — присл., діал. Напевно …
105напевне — присл. Те саме, що напевно …
106певно — рідше пе/вне. 1) Присл. до певний. || у знач. присудк. сл. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження можливості, ймовірності чого небудь і відповідає знач. сл. мабуть, очевидно. 3) у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження… …
107притьмом — присл., розм. 1) Дуже швидко, поспіхом. || За короткий відрізок часу. || Негайно, без затримки. || Відразу, тієї ж миті. 2) Обов язково, неодмінно. || Лише, тільки. 3) Настирливо, наполегливо, рішуче. 4) Дуже, надто, надзвичайно. 5) Зовсім,… …
108рихтино — присл., діал. Отож, напевно …
109сліпма — присл. 1) Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп. 2) Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних …
110безпечне — Безпечне: напевно [10] …