неминучий
51неминучість — чості, ж. Абстр. ім. до неминучий …
52нехибний — а, е. 1) Який не має помилок; правильний, безпомилковий. 2) Непохитний, незламний, стійкий. 3) розм. Якого не можна уникнути; неминучий …
53певний — а, е. 1) Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). 2) Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний. 3) Точно визначений, визначуваний. || Виділений, призначений для чого небудь. || Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або… …
54рокований — а, е, поет. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до рокувати. || роко/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Неминучий, невідворотний; фатальний. || Визначений наперед долею. || Який виражає покірність долі …
55фатальний — а, е. 1) Неминучий, невідворотний. || Визначений наперед, призначений долею. || Який виражає приреченість, покірність долі, нещастю, лихові. 2) Який зумовлює, визначає характер (звичайно негативний, небажаний) наступних дій, перебігу подій. 3)… …
56неохибний — Неохибний: безпомилковий [34] неохибний (130) неминучий; [MО,VI] …
57непохибний — певний, неминучий (реґіоналізм) ...Жде вашого сина непохибна смерть. [ЗБ 246]; Той ясний і непохибний небесний мандрівник, [«Рубач» 19]; [ВЛ] …
58нехибний — (20) певний, неминучий, пор. пол. niechybny; [MО,VI] …
59неизбежный — НЕИЗБЕЖНЫЙ1, верный, неминуемый, высок. неотвратимый, высок. неотвратный, высок. непредотвратимый, высок. роковой, книжн. фаталистический, книжн. фаталистичный, книжн. фатальный, трад. поэт. неминучий НЕИЗБЕЖНЫЙ2, неминуемый, неотвратимый …
60доконечний — обов язковий, неодмінний, неминучий …