- посв.
- посвященный
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
посвітліти — [посв іт л’і/тие] л і/йу, л і/йеиш … Орфоепічний словник української мови
посвіжіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посвітліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посв. — посв. посвящение посвященный Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
посвіта — и, ж., діал. Те саме, що посвіт … Український тлумачний словник
посвѣчивати — Посвечивать посвѣчивати поблескивать (1): Камо Туръ поскочяше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо лежатъ поганыя головы Половецкыя. 13. Тако бо Пересвѣт поскакивает на борзе кони, а злаченым доспѣхомъ посвѣчиваше. Задон. Ист. 1, 543 (кон.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
посвітити — [посв іти/тие] в ічу/, поусв і/тиеш: нак. в іти/, в іт і/т … Орфоепічний словник української мови
посвідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
посвідниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
посвідчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
посвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови