- пресв.
- пресвитер
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
пресвітер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пресвітеріанин — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пресвітеріанка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пресвітеріанство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пресвітеріанський — прикметник … Орфографічний словник української мови
пресвітлий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
Пресвітер - священик - єрей — Терміни пресвітер і священик не слід уважати абсолютними синонімами, у перекладах слід зберігати таку відповідність: πρεσβύτερος, presbyter пресвітер, ίερεύς, sacerdos священик (див. Катехизм Католицької Церкви, 2002, 1536 1568). Пресвітер термін … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
пресвітеріанський — а, е, рел. Прикм. до пресвітер і пресвітеріанство. •• Пресвітеріа/нська це/рква релігійна організація, що виникла в Шотландії та Англії в 17 ст., яка управляється пресвітерами (з мирян) і пастором … Український тлумачний словник
пресвітеріани — а/н, мн. (одн. пресвітеріа/нин, а, ч.; пресвітеріа/нка, и, ж.), рел. Ті, що сповідують, визнають пресвітеріанство … Український тлумачний словник
пресвітеріанець — нця, ч. Те саме, що пресвітеріанин … Український тлумачний словник
пресвітеріанин — див. пресвітеріани … Український тлумачний словник