- публ.
- публикация, публичный
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
публ.
Смотреть что такое "публ." в других словарях:
публ. — публ. публикация Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. публ. публика; публичный … Словарь сокращений и аббревиатур
публіка — Побліка, публіка: Публіка: Публіка: в розумінні: сором, ганьба [XII] ганьба перед громадою [VIII] ганьба, сором, осуд [2,X] гидоті [16] прилюдна ганьба [33] прилюдна ганьба, скандал [24] публічна ганьба, скандал [23] сором [5;7] сором, ганьба… … Толковый украинский словарь
публіка — іменник жіночого роду глядачі, натовп публіка 1 іменник жіночого роду сором, ганьба діал. публіка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота особа поганої поведінки діал … Орфографічний словник української мови
публіка — I публ іка и, діал. 1) ж. Ганьба, сором. 2) ч. і ж. Особа поганої поведінки. II п убліка и, ж., збірн. 1) Люди, що перебувають де небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. || Певні кола глядачів, читачів і т. ін. 2) розм. Люди, народ, товариство.… … Український тлумачний словник
публікація — [публ іка/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
публіка — кы, ж. Пн. Публіка, глядачі, слухачі … Словник лемківскої говірки
публіцист — [публ іци/ст] ста, м. (на) стов і/ с т і, мн. стие, с т іў … Орфоепічний словник української мови
публіцистичний — [публ іциести/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
публікатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
публікаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
публікація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
