- гомолог
- гом'олог, -а
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
ГОМОЛОГ — фр., homologos, от homos, общий, и logos, слово. Согласный, соразмерный, однозначащий, соименный. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 … Словарь иностранных слов русского языка
гомолог — homologue Теория гомологов. Дело 1879 8 2 57 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
гомолог — homologas statusas T sritis chemija apibrėžtis Homologinės eilės narys. atitikmenys: angl. homolog; homologue rus. гомолог … Chemijos terminų aiškinamasis žodynas
гомологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
гомологічний — а, е. 1) хім. Стос. до групи органічних сполук з однотипною будовою, кожний член яких різниться від сусіднього на постійну структурну одиницю. Закон гомологічних рядів. •• Гомологі/чні о/ргани органи тварин і рослин, що розвиваються з однакових… … Український тлумачний словник
гомологічність — ності, ж. Абстр. ім. до гомологічний … Український тлумачний словник
гомолог — гомолог, гомологи, гомолога, гомологов, гомологу, гомологам, гомолог, гомологи, гомологом, гомологами, гомологе, гомологах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Гомолог — … Википедия
гомолог — и. Барлыкка килүе бертөрле булган нәрсәләрнең берсе … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
гомологія — ї, ж. Подібність органів за планом будови та походженням у різних рослин і тварин … Український тлумачний словник