- грюк
- грюк: ни ст'уку ни гр'юку
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
грюк — 1 іменник чоловічого роду грюк 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
грюк — I виг. Уживається як присудок за знач. грюкати. II у, ч. Короткий уривчастий звук від удару по чомусь, падіння чого небудь і т. ін … Український тлумачний словник
грюкіт — коту, ч. Сильний уривчастий звук від удару по чомусь, падіння чого небудь і т. ін.; ряд таких звуків … Український тлумачний словник
грюкіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Кравчучка — «Кравчучка» (вариант «кучмовозка», «кучмовоз») шутливое название (преимущественно на Украине) разновидности ручной тележки для перевозки грузов, которая представляет собой складную L образную раму с двумя колёсами, на которую кладётся … Википедия
грюкати — аю, аєш, недок., чим і без додатка. Створювати сильний грюк, шум під час ударів, поштовхів, коливань і т. ін. || З силою стукати, бити по чому небудь … Український тлумачний словник
прогрюкати — аю, аєш, док. 1) Док. до грюкати. 2) Проїхати, пройти з грюком (див. грюк II) … Український тлумачний словник
симфонія — ї, ж. 1) Великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й темпом. || чого і яка, перен. Сукупність яких небудь звуків. || ірон. Безладний шум, грюкіт і т. ін. 2) перен. Гармонійне … Український тлумачний словник
торох — I тор ох виг. 1) Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2) розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися. II т орох у, ч. Стукіт, грюкіт … Український тлумачний словник
гуркіт — (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), гуркота[і]ння, грім, гримотання, гримотіння, грюкіт, грюкання, гуркання, грюкотіння, грюканина; вигрім, гуркотня, гуркотнеча, гуркотнява (дуже сильний); рокота[і]ння, рокіт (монотонний) Пор.… … Словник синонімів української мови