- дошка
- д'ошка, -и, род. п. мн. ч. д'ошек
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
дошка
Смотреть что такое "дошка" в других словарях:
дошка — сущ., кол во синонимов: 1 • доха (7) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
дошка — 1. Плоский з обох боків, невеликої товщини і значної довжини будівельний матеріал з деревини, який отримують шляхом розпилювання колоди. 2. Виконана у камені плита або пластина, подібні за формою до дерев яної Мають місце: дошка пам ятна… … Архітектура і монументальне мистецтво
дошка — и, ж. 1) Плоский невеликої товщини кусок дерева, випиляний з колоди. 2) Шкільний прилад, на якому пишуть крейдою. 3) Пристосування для чого небудь у вигляді плити, пластини і т. ін. •• Меморіа/льна до/шка дошка, що служить для увічнення пам яті… … Український тлумачний словник
Дошка — ж. разг. 1. уменьш. к сущ. доха 2. ласк. к сущ. доха Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
дошка — [до/шка] шкие, д. і м. до/с ц і, мн. шки/, шчо/к дв і до/шкие … Орфоепічний словник української мови
дошка — см. Доха … Энциклопедический словарь
дошка — кодаш шкода … Краткий словарь анаграмм
дошка — см. доха; и; мн. род. шек, дат. шкам; ж.; разг … Словарь многих выражений
дошка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
тертиця — дошка … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
