- магн.
- магнитный
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Магн — а, муж. Стар. редк.Отч.: Магнович, Магновна.Происхождение: (Лат. magnus большой; великий.)Именины: 12 мая, 11 июля Словарь личных имён. Магн Большой, великий (лат.). 12 мая (29 апреля) – мученик Магн Кизический. 11 июля (28 июня) – преподобн … Словарь личных имен
магн. — магн. магнитный магн. магнитные элементы Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
магніфіка — Магніфіка: дружина, жінка [20] … Толковый украинский словарь
магніт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
магніто — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
магнітоїд — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
МАГН — Международная ассоциация гидрологических наук организация Источник: http://www.hydrology.ru/rw1/main.html … Словарь сокращений и аббревиатур
магніт — у, ч., фіз. Тіло, яке має постійне магнітне поле. || перен. Те, що притягає до себе з надзвичайною силою. •• Меди/чні магні/ти спеціальні пристрої, які застосовують у хірургії для витягування із ока магнітних чужорідних тіл … Український тлумачний словник
магніко — невідм., с. Магнітно тверді сплави на основі заліза, що містять нікель і кобальт … Український тлумачний словник
Магн Максим — Magnus Clemens Maximus … Википедия
Магн из Фюссена — Магн Magnus … Википедия