вис
101висікати — а/ю, а/єш, недок., ви/сікти, ічу, ічеш; мин. ч. ви/сік, ла, ло; док., перех. 1) Видовбувати заглибини у чому небудь, вирубувати зображення на чомусь твердому (перев. на камені). || Вирубувати, витісувати що небудь із твердого матеріалу (перев. з… …
102висівки — 1) мн. (послідки борошномельного виробництва), ґрис; обмішка 2) мн. (залишки після просіювання чого н.), виточки, відсівки …
103висідити — див. висиджувати …
104висівки — множинний іменник …
105висівочки — множинний іменник …
106висікти — дієслово доконаного виду …
107висіктися — дієслово доконаного виду …
108висісти — дієслово доконаного виду …
109висічений — дієприкметник …
110висічення — іменник середнього роду …
