вон
101ВОН — С воном уйти. Арх. Уйти ни с чем. АОС 5, 79 …
102вон (2) — (там). Искон. Возникло на базе указательного местоим. он с протетическим в (ср. вобла, восемь и т. п.). См. он …
103вон — нареч.; частица …
104Івонівці — множинний іменник населений пункт в Україні …
105ВОН — войска особого назначения …
106Івоніч — Курорт на Лемківщині …
107вон — в него …
108вон — [وان] зарфи бузурге аз ҷинси чинӣ ё сафолӣ ё филизӣ, ки дар ҳаммом барои шустушӯ ба кор меравад …
109ёвон — [ياوان] гуфт., ниг. ёбон …
110ёвонӣ — [ياواني] гуфт., ниг. ёбонӣ …