гончак
11гонча́к — а, м. охот. Гончая собака. Возле шалаша лежал великолепный русский гончак, с широкой грудью и медленно опадающими в дыхании завалами боков. Нагибин, На кордоне …
12гончая — сущ., кол во синонимов: 13 • арлекин (15) • арликон (2) • верхочут (2) • …
13баламут — а, ч. 1) Той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на якісь учинки; бунтівник. || Той, хто поводиться задерикувато, чия поведінка виходить за межі норми; бешкетник. 2) Той, хто залицяється до жінок, настирливо домагається взаємності в коханні;… …
14гонча — ої, ж. Те саме, що гончак …
15гончатник — а, ч. Мисливець, який має гончаків і полює з ними …
16зайчатник — а, ч., мисл. 1) Мисливець, який полює переважно на зайців. 2) Гончак, який працює виключно на зайців і не звертає уваги на сліди інших хутрових звірів …
17звірогон — а, ч. Гончак, який ганяє виключно лисицю і вовка …
18лисогон — а, ч., мисл. Гончак, який майстерно переслідує лисицю …
19перека — I и, ж., діал. Протиріччя, протидія. II и, перечу/н, а/, ч., мисл. Гончак, що не гонить звіра з іншими собаками, а забігає впоперек ходу звіра, щоб схопити його …
20переляка — и, ч., мисл. Гончак з провислою спиною …