лейкоцит
111агранулоцитоз — у, ч. Захворювання, що характеризується різким зменшенням у крові кількості зернистих лейкоцитів …
112анеозинофілія — ї, ж. Відсутність у крові еозинофільних лейкоцитів …
113анізоцитоз — у, ч. Наявність у крові клітин (еритроцитів, лейкоцитів) різних розмірів …
114гіперлейкоцитоз — у, ч. Надзвичайно високий вміст лейкоцитів у крові …
115гранулоцити — ів, мн. Зернисті лейкоцити – одна з форм лейкоцитів тварин і людини. Виконують перев. захисну функцію …
116еозинофіли — ів, мн. Група лейкоцитів, протоплазма яких заповнена зернятками, що легко забарвлюються еозином …
117еритроцитарний — а, е. Прикм. до еритроци/т. •• Еритроцита/рна ма/са компонент консервованої донорської крові, який складається із еритроцитів, плазми і домішку лейкоцитів та тромбоцитів …
118ізоантиген — у, ч. Антиген еритроцитів, лейкоцитів та інших клітин, а також плазмових білків особин одного біологічного виду …
119лейкаферез — у, ч. Витягування із крові лейкоцитів …
120лейкоаглютинація — ї, ж. Аглютинація лейкоцитів сироваткою, що містить антитіла проти їх антигенів …