приворот
121приворотки — ток, мн., заст. Приворот …
122шептати — шепчу/, ше/пчеш, недок. 1) перех. і неперех. Говорити, вимовляти щось дуже тихо, пошепки. || перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін. 2) неперех., з ким, також зі сл. один до одного, між собою. Розмовляти тихо, пошепки; шептатися. 3)… …
123шептун — а/, ч., розм. 1) Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо. 2) Той, хто поширює чутки, поговори, потайні розмови. || Той, хто доносить на кого небудь. 3) Той, хто, чаклуючи, промовляє наговір, нашепт, приворот …
124відьмак — (людина, яка займається чаклунством), чаклун, чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов ян);… …
125відьмувати — (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), чаклувати, чарувати, зачаровувати, зачарувати, заклинати, заклясти; наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, шептати (промовляти наговір …
126чаклувати — (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), чарувати, зачаровувати, зачарувати, заклинати, заклясти; наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, шептати (промовляти наговір,… …
127чаклун — 1) (людина, яка займається чаклунством), чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник, відьмак; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов… …
128чари — I (магічні засоби, за допомогою яких нібито можна вплинути на людину і природу), чар, приворот; чар зілля, зілля (чарівна рослина); дання (знахарський напій) II ▶ див. привабливість, чаклунство, чарівність 1) …
