прикраса
71егрет — а, ч., егре/тка, и, ж. Перо або інша подібна прикраса на жіночому капелюшку …
72жарнівки — вок, мн. Круглі білі камінчики нанизані на нитку, носилися на шиї як прикраса …
73жирандоль — і жирандо/ля, і, ж. 1) Великий фігурний свічник для декількох свічок. 2) Фонтан. 3) Жіноча прикраса з брильянтів …
74зап'ястя — я, с. 1) Те саме, що зап ясток. 2) Прикраса, яку носять на руці; браслет …
75защип — а, ч., спец. Дрібна опукла складка на одязі, що використовується як прикраса …
76камея — ї, ж. Виріб із каменю або черепашки, що має художнє рельєфне різьблення; уживається як прикраса (у брошках, перснях і т. ін.); брошка з такою прикрасою …
77камінь — ч. 1) род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. 2) род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. •• Держа/ти (носи/ти) ка/мінь за па/зухою… …
78картуш — а, ч., спец. Ліпна або графічна прикраса у вигляді облямованого завитками щита або сувою з загорнутими краями, на якій роблять написи, емблеми тощо. Картуш над дверима будинку …
79кінцівка — и, ж. 1) друк. Графічна прикраса в кінці книжки, розділу тощо. 2) Завершальна частина якого небудь твору. 3) У людини й тварин – частина тіла, що служить перев. для пересування або схоплювання (нога, рука й т. ін.) …
80кокошник — а, ч. 1) Стародавній російський жіночий головний убір з високим оздобленим півкруглим щитком над чолом. 2) спец. У російській архітектурі 16 17 ст. – прикраса на фасадах будинків, що формою нагадує такий головний убір …
