трудящий
11ТРУД — муж. работа, занятие, упражненье, дело; все, что требует усилий, старанья и заботы; всякое напряженье телесных или умственных сил; все, что утомляет. Человек рожден на труд. Без труда нет добра. Труд кормит и одевает. Лень с труда сбила. Что за… …
12затрудняющий — прил., кол во синонимов: 12 • запутывающий (32) • обременяющий (10) • осложняющий (6) …
13томящий — прил., кол во синонимов: 8 • изнуряющий (35) • истязающий (21) • манежащий (3) • …
14утомляющий — прил., кол во синонимов: 40 • выматывающий (18) • доводящий до усталости (2) • …
15утрудняющий — прил., кол во синонимов: 4 • беспокоящий (30) • затрудняющий (12) • трудящий (6) …
16утруждающий — прил., кол во синонимов: 5 • беспокоящий (30) • затрудняющий (12) • обременяющий (10) …
17реальний — а, е. 1) Який існує в об єктивній дійсності; дійсний; прот. уявний. || у знач. ім. реа/льне, ного, с. Те, що існує в об єктивній дійсності; протилежне уявне. •• Реа/льна заробі/тна пла/та кількість предметів споживання й послуг, що їх може мати… …
18робітний — а, е, заст. 1) Працьовитий. 2) Який працює; трудящий. •• Робі/тні лю/ди у Росії 16 18 та першій половині 19 ст. – робітники підприємств, промислів і т. ін. 3) Признач., відведений для роботи і робітників. •• Робі/тний буди/нок іст. особливий… …
19трудівник — а/, ч. 1) Той, хто багато й старанно працює. || перев. чого, який. Той, хто вклав багато зусиль у якусь діяльність і т. ін. 2) Той, хто живе зі своєї праці; трудящий …
20трудівник — 1) (той, хто багато і старанно працює), працівник, робітник, подвижник, трудар, трудяга, роботяга; працелюб (людина, яка любить працю, уміє добре працювати) 2) див. трудящий 2) …
- 1
- 2
