31хваленик — іменник чоловічого роду, істота той, кого хвалять; хвалитель розм …
Орфографічний словник української мови
32хвальця — ці, ч. Ол. Хвалій, хвалитель. Хвальця не треба хвалити; він сам ся хвалит …
Словник лемківскої говірки