щиро
31прещиро — присл., розм. Надзвичайно щиро …
32привітний — а, е. 1) Який виявляє щирість, доброзичливість до когось. || Який виражає щирість, доброзичливість (про обличчя, очі і т. ін.). || Сповнений доброти, щирості (про слова, розмову і т. ін.). || Повний ніжності, добрих почуттів (звичайно про пісню) …
33простибі — прости/біг, присл., заст. 1) у знач. вставн. сл. Вибачай[те], вибач[те]. •• За прости/бі (прости/біг) даром. Спаси/бі і прости/бі (прости/біг) щиро дякую. 2) у знач. ім., невідм., діал. Милостиня …
34прямо — присл. 1) Рівно витягнувшись у якому небудь напрямку, без вигинів. || У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. || Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т. ін., не відхиляючись від основного напрямку. || Не згинаючись, рівно.… …
35рідно — присл. 1) Те саме, що по рідному. 2) Щиро, від усієї душі, приязно …
36розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… …
37розкриватися — а/юся, а/єшся, недок., розкри/тися, и/юся, и/єшся, док. 1) Відтуляючись, розсуваючись і т. ін., ставати доступним для проникнення ззовні або назовні. || Розводитися, розсуватися (про стулки дверей, вікна й т. ін.). 2) Звільняючись від накриття,… …
38сказати — скажу/, ска/жеш, док. 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що небудь. || Переказати, передати на словах щось кому небудь. ||… …
39сповідально — присл. Щиро, від чистого серця; як на сповіді …
40файно — зах. 1) Присл. до файний. •• Фа/йно дя/кувати щиро, вельми дякувати. 2) у знач. присудк. сл. Гарно, приємно …
