- генеалог
- генеал'ог, -а
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
генеалог
Смотреть что такое "генеалог" в других словарях:
ГЕНЕАЛОГ — (этим. см. предыд. сл.). Занимающийся генеалогией; родослов. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГЕНЕАЛОГ греч.; этимологию см. Генеалогия. Занимающийся генеалогией. Объяснение 25000 иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
генеалог — сущ., кол во синонимов: 1 • родослов (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
генеалогічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
генеалогічний — а, е. Прикм. до генеалогія. •• Генеалогі/чна класифіка/ція мов класифікація, побудована на основі спорідненості мов, зумовленої спільністю походження. Генеалогі/чна табли/ця графічне зображення родинних зв язків у межах однієї сім ї … Український тлумачний словник
генеалог — генеалог, генеалоги, генеалога, генеалогов, генеалогу, генеалогам, генеалога, генеалогов, генеалогом, генеалогами, генеалоге, генеалогах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Генеалог — … Википедия
генеалог — A сущ; 220 см. Приложение II (специалист по генеалогии истории изучения родов) … Словарь ударений русского языка
генеалогія — ї, ж. 1) Історія роду; родовід. 2) Походження рослинних і тваринних родів … Український тлумачний словник
генеалогія — походження, родовід … Словник синонімів української мови
генеалогія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
