- давильник
- дав'ильник, -а
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
давильник — а, ч. Той, хто вичавлює сік … Український тлумачний словник
давильник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
давильник — дав/и/ль/ник/ … Морфемно-орфографический словарь
давильниця — і. Жін. до давильник … Український тлумачний словник