- ассир.
- ассирийский
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
ассирієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ассир. — ассир. ассирийский Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
ассирійці — ів, мн. (одн. ассирі/єць, йця, ч.; ассирі/йка, и, ж.). 1) Невелика семітська народність, основна частина якої живе в Іраку, а меншість – у Закавказзі. 2) Те саме, що ассиріяни … Український тлумачний словник
ассирійка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ассирійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
ассиріянин — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ассиріянка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ассиріяни — я/н, мн. (одн. ассирія/нин, а, ч.; ассирія/нка, и, ж.). Населення Ассирії, однієї з найбільших азійських держав, що існувала від кінця 3 тис. до 7 ст. до н. е … Український тлумачний словник
ассирійський — а, е. Прикм. до ассирійці і Ассирія … Український тлумачний словник
ассиріянський — а, е. Прикм. до Ассирія, ассиріяни … Український тлумачний словник
Ассир — см. Асир … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона